1.3. Становлення екологічної освіти

Екологічна освіта України має багату історію – від появи у вищих навчальних закладах (ВУЗ) України перших навчальних курсів з питань екології, охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування в середині 70-х років минулого сторіччя, до розробки і твердження Концепції екологічного утворення України (2001 р.) і розробки, твердження і поступового впровадження плану реалізації цієї концепції на 2002 – 2005 р. (2002 р.).

Важливим етапом у розвитку екологічного утворення в Україні була загальна постанова Державного комітету УРСР по охороні природи і Міністерства вищої і середньої фахової освіти УРСР “Про стан екологічного утворення в системі Мінвузу УРСР” (№11/4/210 від 24.04.1990 р.), яким була затверджена “Республіканська програма екологічного утворення у вищому і середньому спеціальному навчальному закладах Української РСР на період до 2005 року”. Для виконання програм значно розширюється мережа вузів, у яких здійснюється підготовка фахівців-екологів, розширюються межі вивчення екології, з’являється ряд нових важливих у практичному значенні напрямків, покликаних забезпечити рішення екологічних проблем у всіх сферах людської діяльності.

Наступним важливим кроком став Указ Президента України від 12.09.1995 р. “Про основні напрямки реформування вищої школи в Україні”, у якому була сформульована задача створити вищезгадану Концепцію екологічного утворення і виховання в Україні.

Концепція є важливим регламентуючим державним документом, у якому зазначені стратегічні напрямки і тактичні задачі розвитку екологічної освіти всіх верств населення – від дитинства до старості – з метою формування екологічної культури і свідомості громадян, звичок і фундаментальних екологічних знань. Цей документ дає підставу для розробки і впровадження нових програм екологічного утворення і виховання як для дітей дошкільного і шкільного віку, так і для студентів профтехучилищ, технікумів, коледжів і вузів, для керівників різних установ, фахівців різних профілів, галузей виробництва.

Реформування екологічної освіти і виховання в Україні здійснюється з обов’язковим обліком екологічних законів, закономірностей, наукових принципів, що діють комплексно в біологічній, соціальній, економічній, технологічній і військовій сферах.

Екологічна освіти у вузах, у залежності від рівня їхнього науково-педагогічного потенціалу і потреб регіонів, здійснюється в рамках затверджених просвітницько-професійних програм підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями “молодший фахівець”, “бакалавр”, “фахівець” і “магістр”. Розроблений фахівцями і представлений на затвердження в Міністерство освіти і науки України стандарт екологічного освіти кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

В останні роки велику увагу вихованню екологічної свідомості особистості приділяє Всеукраїнська екологічна ліга.

Вже майже 10 років велику роботу щодо екологічного виховання й освіти проводить Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, активізували роботу обласні еколого-натуралістичні центри (Житомирський, Закарпатський, Донецький, Луганський і ін.)

У 1994 році створена науково-методична комісія з екологічної освіти Міністерства освіти України, що за минулі 10 років провела велику і важливу роботу щодо сприяння розвиткові екологічної освіти.

У переліку напрямків підготовки фахівців з вищою освітою у 1994 році вперше з’явився окремий напрямок – “Екологія”. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 р. №607, професійна екологічна підготовка ведеться по спеціальностях “Екологія й охорона навколишнього середовища”, “Прикладна екологія” (по галузях) і “Експлуатація апаратури контролю навколишнього середовища”. Підготовка фахівців-екологів здійснюється в 23-х вузах I-II рівнів акредитації й у 52-х вузах III–IV рівнів акредитації.

У 2001 році в Україні створений спеціалізований вищий навчальний заклад по підготовці фахівців екологічного напрямку – Одеський державний екологічний університет, що є базовим вузом для підготовки кадрів для Міністерства екології і природних ресурсів України.

За минуле десятиліття розроблена велика кількість програм навчальних дисциплін екологічного напрямку, підготовлене і видане кілька десятків підручників і допомога з різних екологічних дисциплін, у тому числі таким новим, як “Екологічний аудит”, “Екологічний моніторинг”, “Екологічне підприємництво”, “Екологізація енергетики”, “Методи виміру параметрів навколишнього середовища”, “Урбоекологія”, “Екологічна економіка”, “Екологія і стійкий розвиток”, “Екологічне керування”, “Модернізація виробництва: системно-екологічний підхід”, “Основи професійного навчання державних службовців і управлінського персоналу по екологічній політиці і керуванню” і ін.

Таким чином, розвиток національної системи утворення з її складової - екологічною освітою є однією з рушійних сил у процесі переходу українського суспільства до гармонійного розвитку.

З прийняттям Концепції екологічної освіти почала здійснюватися переорієнтація освіти і виховання на принципи еколого-збалансованого гармонійного розвитку.

Важливими пріоритетними задачами на найближчу перспективу в області екологічної освіти є відновлення читання у всіх школах України дисципліни “Основи екологічних знань” і, у зв’язку з цим, організація підготовки науково-педагогічних кадрів екологів високої кваліфікації, а також організац