Образование за рубежом

PlayPhrase.me - Учи английский

6.17. Полігони твердих промислових відходів

В даний час у промислово розвитих країнах намітилася тенденція до централізованої обробки промислових відходів на полігонах і підприємствах із заводською технологією знешкодження й утилізації. Створено комплекси, що здійснюють збір, транспортування і переробку токсичних промислових відходів централізовано. У нашій країні розроблена державна програма знешкодження з токсичних відходів, що передбачає будівництво декількох регіональних полігонів по знешкодженню і похованню токсичних промислових відходів. Полігони по знешкодженню і похованню токсичних промислових відходів є природоохоронними спорудженнями і призначені для централізованого збору, знешкодження і поховання не утилізованих відходів. До складу полігонів входить завод по знешкодженню токсичних промислових відходів, розташовуваний поблизу підприємства — основного постачальника відходів, гараж спеціалізованого автотранспорту, ділянка поховання токсичних промислових відходів. Прийомові на полігони підлягають переважно токсичні промислові відходи 1—3 класів небезпеки. Відходи 4 класу небезпеки за узгодженням з органами СЕС можуть вивозитися на полігони ТПВ. Прийому на полігони не підлягають відходи, для яких розроблені ефективні методи утилізації, зокрема відходи металів, радіоактивні відходи, нафтопродукти, що підлягають регенерації.

До складу заводу по знешкодженню відходів входять цехи термічного знешкодження пальних відходів, фізико-хімічного знешкодження не пальних відходів, термічного знешкодження стічних вод і рідких хлорорганічних відходів, а також цех знешкодження зіпсованих і немаркованих балонів.

Похованню на ділянці підлягають тверді токсичні відходи. Спосіб поховання відходів залежить від класу небезпеки і водорозчинності. Поховання відходів різного класу небезпеки здійснюється роздільно на спеціальних картах. Обсяг карти повинний забезпечувати прийом відходів на поховання протягом не більш двох років.

Поховання твердих і пастоподібних непальних водорозчинних відходів 1 класу небезпеки варто передбачати в спеціальних герметичних металевих контейнерах з товщиною стінки не менш 10 мм. Контейнери з відходами укладаються в залізобетонні бункери зі стінками товщиною не менш 0,4 м. На всій поверхні бункера, що стикається з ґрунтом, улаштовується гідроізоляція. Після заповнення бункер перекривається залізобетонними плитами з наступним засипанням ущільненим ґрунтом товщиною 2 м. Потім споруджується водонепроникне покриття, що піднімається над прилягаючою територією.

Засипання нерозчинних у воді відходів 1, 2 і 3 класів небезпеки виробляються пошарово на повну висоту. Засипана до проектної поверхні ділянка котловану відразу ж покривається захисним шаром ґрунту товщиною не менш 0,5 м, по якому здійснюється подальший підвіз відходів. При похованні пилоподібних відходів необхідно передбачати заходи, що гарантують виключення розносу їх вітром. Заповнені карти поверх захисного шару покриваються місцевим ґрунтом. Загальна товщина покриття не менш 2 м, включаючи первісний захисний шар.

Розміри санітарно-захисної зони від ділянки поховання токсичних промислових відходів до населених пунктів і відкритих водойм установлюються з обліком конкретних місцевих умов, але не менш 3000 м. Ділянки поховання токсичних промислових відходів повинні розташовуватися на відстані не менш 200 м від сільськогосподарських угідь і транзитних магістральних доріг і не менш 50 м від лісових масивів і лісових посадок.

Розміри санітарно-захисної зони заводу по знешкодженню токсичних промислових відходів потужністю 100 тис. т і більш відходів у рік складають 1000 м, менш 100 тис. т — 500 м.

Для забезпечення контролю за станом ґрунтових вод на території ділянки поховання відходів і в санітарно-захисній зоні повинні бути обладнані спостережні шпари.