5.8. Джерела впливу на водні об’єкти
Якість поверхневих вод визначається двома групами факторів: зовнішніми впливами у виді аллохтонних (що надходять ззовні водного об’єкта) джерел забруднення і водоймових процесів, що включають у себе процеси самоочищення й утворення автохтонних (породжених у самому водному об’єкті) джерел забруднення.
За походженням джерела забруднення поділяються на природні й антропогенні. До природних джерел забруднення відносяться атмосферні (атмосферні опади), гідросферні (озера, припливи, ґрунтові і підземні води, що формують стік водного об’єкта) і літосферні (піддані ерозії і залуговінню схили русел). Основними антропогенними джерелами забруднення є промислові (випуски виробничих стічних вод, забруднені території підприємств, смітника промислових відходів), комунальні (випуски господарсько-побутових стічних вод, території населених пунктів, смітника побутових відходів), сільськогосподарські (орні поля, городи, тваринницькі підприємства) і транспортні (транспортні засоби, автодороги, трубопроводи). Зазначені джерела впливу, за винятком сільськогосподарських, типові для міських водних об’єктів. Сільськогосподарські джерела забруднення знаходяться в приміській зоні. Літосферні джерела в межах міст частково ізольовані облицюванням берегів.
За локалізацію джерела впливу на водні об’єкти поділяються на крапкові, площа контакту яких з водним об’єктом істотно менше площі забрудненої зони цього об’єкта; лінійні, площа контакту яких з водним об’єктом являє собою лінію, і майданні, вплив яких виявляється розпорошеним по площі водного об’єкта. Прикладом крапкових джерел забруднення можуть служити випуски стічних вод із систем водоотведення або невеликі припливи. Лінійні джерела впливу зустрічаються у виді стоку з поверхні водозбору, випусків стічних вод через спеціальний пристрій, що розсіює. Майданні джерела впливу: акваторії портів, стоянки маломірних моторних судів, місця донного видобутку корисних копалин – піску, гравію, нафти, газу й ін.
За тривалістю впливу джерела забруднення бувають постійними, періодичними та епізодичними.
Носії забруднюючих речовин, як правило, стічні, інфільтраційні і підземні води, поворотні води зрошення і дренажні води, поверхневий стік із забрудненої території, атмосферні опади.
Джерела впливу на водний об’єкт можуть призводити до його хімічного, фізичного і біологічного забруднення. Хімічне забруднення виявляється через наднормативний зміст речовин у поверхневих водах. Для фізичного забруднення характерне підвищення температури води за рахунок надходження у водний об’єкт підігрітих вод (теплове забруднення) або наявність радіонуклідів (радіоактивне забруднення). Біологічний вплив на водний об’єкт супроводжується надходженням у нього хвороботворних мікробів, яєць гельмінтів, дрібних водоростей, дріжджових і цвілевих грибів (гідрофлорне забруднення).
Найбільш істотний внесок у забруднення водних об’єктів вносять аллохтонні джерела, особливо антропогенного походження. Основними з них є випуски стічних вод промислових підприємств, випуски міських стічних вод, транспортні джерела забруднення і поверхневий стік із забруднених територій.
Протягом тривалого періоду випуски стічних вод промислових підприємств були найістотнішою причиною забруднення водних об’єктів. В даний час природоохоронна політика в Україні, спрямована на обмеження скидання промислових стічних вод у водні об’єкти, аж до заборони скидання неочищених стічних вод у межах міської риси, трохи змінила співвідношення між різними джерелами забруднення. Узагальнена характеристика промислових стічних вод для основних галузей промисловості наведена в таблиці. Інформація про кількість і складу стічних вод представляється кожним підприємством у формах державної статистичної звітності.
Основними транспортними джерелами забруднення є наземний і водний транспорт. Забруднюючі речовини від наземних видів транспорту надходять у водні об’єкти з поверхневим стоком з території міста, від водного транспорту — безпосередньо у водний об’єкт. У процесі експлуатації судів у воду надходять феноли, сполуки свинцю, ароматичні вуглеводні, основною забруднюючою речовиною є нафтопродукти.
Таблиця Орієнтований склад стічних вод для основних галузей промисловості |
Галузь | Показник | Концентрація, г/м3 |
Чорна металургія | Зважені речовини | 200 – 500 |
Окалина | 3000 – 20 000 | |
Залізо | 300 – 500 | |
Феноли | 700 – 1000 | |
Смоли й олії | 700 – 1000 | |
Залізний купорос | до 700 | |
Сірчана кислота | до 300 | |
Кольорова металургія | Зважені речовини | 100 – 8000 |
Кольорові метали | 1,5 – 170 | |
Нафтопромисли | Зважені речовини | 150 – 11 000 |
Хлориди | 500 – 180 000 | |
Нафтопродукти | 100 – 5000 | |
Залізо | 10 – 150 | |
Сірководень | 25 – 400 | |
Текстильне виробництво | Зважені речовини | 250 – 40 000 |
Тваринний жир | 8000 – 12 000 | |
ГПК20 | 600 – 20 000 | |
УПАВШИ | 50 – 120 | |
Коксохімічні заводи | Зважені речовини | 300 – 500 |
ГПК5 | 800 – 3000 | |
Аміак | 200 – 3000 | |
Феноли | 400 – 1800 | |
Смоли й олії | 300 – 500 | |
Ціаніди і роданіди | 100 – 400 | |
Нафтопереробні заводи з нафтохімічними виробництвами | Зважені речовини | до 300 |
Нафтопродукти | 150 – 15 000 | |
БПК5 | 150 – 7000 | |
Целюлозно – паперові заводи | Зважені речовини | 400 – 2000 |
ГПК5 | 100 – 2000 | |
Машино-будівна | Зважені речовини | 100 – 200 |
Ціаніди | 70 – 120 | |
Хром | 40 – 60 | |
Кислоти | 70 – 100 | |
Нафтопродукти і олії | 25 – 40 |